Текст бизнес-книги "Різнобарвний менеджмент"

Автор книги: Валерій Пекар

Раздел: Иностранные языки, Наука и Образование

Чи вільно обрані ваші цінності, чи нав’язані суспільством, родиною, оточенням, рекламою?

Мімікрія – це не обов’язково свідомий обман. Можна цілком щиро симпатизувати певній системі цінностей, але реально керуватися в житті зовсім іншою. Зрештою, як говорилося вище, потоки розвитку досить незалежні один від одного.

Наприкінці розділу, як обіцяно, – підказки до вправи. Звісно, тут зазначена мала частина позитивних і негативних особливостей, напевно, ви придумали більше. Але якщо десь спіткнулися – ця підказка вам допоможе.

Механіка переходу

Розвиток людини може відбуватися (і найчастіше відбувається) у рамках фіксованої парадигми мислення: набуття нових знань, навичок, умінь, знайомство з новими фактами. Кен Вілбер називає такий розвиток трансляцією, на відміну від трансформації – зміни парадигми мислення, системи цінностей, моделі світу.

Вище ми вже задавалися питанням, що спонукає людину змінювати фокус від однієї парадигми мислення до іншої, і давали на це питання відповідь: два фактори – зміна умов життя та внутрішній імпульс до розвитку.

Нові парадигми наповнюються енергією й емоціями, дедалі частіше керуючи нашими вчинками, поки, нарешті, не починають домінувати.

Парадигми мислення не дискретні – процес переходу між ними складний і тривалий. К. Ґрейвз виділяє в типовому переході чотири основних етапи:

– Альфа: етап стабільності. Світ зрозумілий і добре пояснений, його картина загалом несуперечлива, і хоча різні потоки можуть перебувати на різних рівнях (наприклад, стосунки в родині – на синьому, а тим часом відносини з іншими людьми – на червоному), але здебільшого вони синхронні. У такому стані можна перебувати нескінченно довго – змін немає або вони ігноруються (все незрозуміле просто відкидається). Можливо, якесь бродіння відбувається в глибині, але воно жодним чином не позначається на основних мотиваторах поведінки. Однак рано чи пізно умови змінюються – або матеріальні, або духовні.

«У Багдаді все спокійно! У Багдаді все спокійно!» – монотонно кричав нічний сторож. Ніхто не знав, що Ходжа Насреддін уже з’явився в місті, щоб подарувати йому все що завгодно, крім спокою.

Клер Ґрейвз розрізняв відкриті, закриті та арештовані стани. Відкритий вітає зміни; закритий їх боїться, він нездатний до розвитку, його позиція – «Не хочу нічого знати». На відміну від нього, арештований розуміє необхідність зміни картини світу, але вдається до «відмазок»: «От з наступного понеділка і почну». Власне, арештований стан якраз і призводить до того, що людина застрягає на ранніх стадіях і не рухається далі.

– Бета: етап напруги, сумнівів, туги, невизначеності. Щось негаразд, але що саме? З картини світу починають випадати окремі фрагменти, і далі ігнорувати це вже не можна. Потрібно або принципово заплющити очі й повернутися в Альфу, або розплющити очі та потрапити в Гаму.

Пам’ятаєте дві таблетки, з яких Нео, герой фільму «Матриця», повинен був вибрати одну? Раз і назавжди зруйнувати свою картину світу – або ж залишитися в ній?

– Гама: етап когнітивного дисонансу. Картина світу розсипалася, «нічого не працює». Стрес, розчарування, розгубленість, депресія. Незрозуміло, як жити далі.

Зіштовхуючись із реальністю, на порядок складнішою за власну картину світу, людина схильна плакати або брутально лаятися.

– Дельта: етап прориву, інсайту. Розрізнені й дивні фрагменти складаються в нову мозаїку, набагато привабливішу за попередню. Духовний підйом, наповненість енергією і бажанням влаштувати життя по-новому. Перехід у нову Альфу, на більш високому рівні.

«Говорить автовідповідач. Абонент цілком щасливий і не відповідає на дзвінки з минулого».

До речі, люди навколо вас зазвичай зовсім не поділяють ані вашого дисонансу, ані вашого інсайту. Це може спричинити жахливі конфлікти. Знайдуться й такі, що сприйматимуть зміну способу вашого мислення майже як зраду.

– Наступна Альфа. Світ знову зрозумілий і відкритий.

Часто буває, що людина не вірить, як вона мислила раніше, навіть якщо надати беззаперечні докази. Кожна парадигма нездатна побачити й усвідомити певні речі, і коли перехід до наступної успішно відбувся, то важко повірити, що раніше ти міг цього не розуміти. Адже картина світу настільки повна й очевидна!

Як ми бачимо, розвиток іде поступово. Етап Альфа триває роками, та й Бета може виявитися досить тривалим періодом. У деяких випадках перехід відбувається за лічені дні й тижні під впливом нових, раніше недоступних зовнішніх умов або внутрішніх імпульсів. А часом нові парадигми проявляються повільно, без різких стрибків. Ми вже говорили, що ці нові, поки недосяжні для нас моделі мислення також живуть у нашій свідомості та проявляються в незвичайні моменти життя: наприклад, під час молитви, медитації, естетичного споглядання, незвичайної зустрічі. При поступовому розвитку відбувається ніби повільне зміщення фокуса: нові парадигми наповнюються енергією й емоціями, дедалі частіше керуючи нашими вчинками, поки, нарешті, не починають домінувати. Те, що було нечастим тимчасовим піковим станом, перетворюється на постійну структуру свідомості.